Поради батькам
Шановні батьки!
Будьте завжди чуйними до справ своїх дітей
Аналізуйте з дітьми причини їх успіхів і невдач.
Підтримуйте дитину, коли їй складно.
Прагніть не захищати підлітка від труднощів, а вчіть долати їх.
Порівнюйте свою дитину лише з нею самою, обов’язково відзначаючи просування вперед.
Постійно контролюйте дитину, але без гіперопіки, за принципом «Довіряй, але перевіряй!».
Розповідайте дитині про свої проблеми, про те, що хвилювало вас у її віці.
Будьте завжди особистим прикладом (навчайте справами, а ні словами).
Розмовляйте з дітьми як з рівними, поважайте їхню думку, уникайте моралізації, криків, повчальності і тим паче іронії.
Слідкуйте за тим, які книги читає дитина, які фільми та передачі дивиться по телевізору, які Інтернет-сайти відвідує.
Радьте дитині стежити за своєю зовнішністю: одягом, зачіскою, особистою гігієною.
У жодному випадку не забороняйте підлітку стосунків з протилежною статтю, не обходьте розмов на тему взаємин хлопців та дівчат, щоб уникнути недовіри між вами.
Розкажіть дитині про свої стосунки з протилежною статтю у підлітковому віці, зробивши акцент на благородстві, культурі почуттів, повазі один до одного, відповідальності один за одного.
Вчіть підлітка відповідати за свої вчинки.
Познайомтеся з друзями дитини, попросіть їх інформувати вас про способи проведення часу, але не перетворюйтесь на шпигуна, що стежить за кожним кроком дитини. Пам’ятайте: недовіра ображає!
Будьте для своєї дитини перш за все старшим, мудрішим другом і тільки потім люблячими батьками.
Діти висловлюють свої емоції по-різному.
Існують різні способи, за допомогою яких діти висловлюють свої думки й емоції. Крім розмов, вони можуть використовувати для цього різні дії.
Якщо ваша дитина любить малювати, писати або грати, заохочуйте ці заняття. Віддайте її в художню школу – так ви допоможете їй краще виражати себе. Ви можете пропонувати дитині теми для малюнків, але при цьому не потрібно обмежувати її фантазію.
Запропонуйте дитині вести щоденник, у якому вона буде писати про свої заняття і враження за день. Чим більше дитина пише або малює, тим краще вона проявляє себе.
Приділіть час, щоб проаналізувати малюнки дитини, щоб зрозуміти, як вона бачить навколишній світ. Не намагайтеся аналізувати кожну деталь – інакше ви ризикуєте зробити неправильні висновки про дитину або спроектувати на неї свої емоції.
Дозвольте дитині самій пояснити, що вона намалювала або написала, і що вона відчуває з цього приводу.
«Якщо ви хочете, щоб дитина ділилась з вами своїми думками,
ставте їй правильні запитання»
Почніть розмову з відкритих питань, які мотивують дитину поділитися подробицями.
Замість того щоб запитати: «Тобі подобається ця пісня?», запитайте: «Що ти думаєш про цю пісню?» На перше питання відповідь може бути «так» або «ні», тоді як відкрите питання дозволить їй розповісти більше.
Замість того щоб запитати, з ким дитина гралася у дворі, запитайте, у які ігри вони грали. Дозвольте дитині в деталях пояснити суть гри, не перебивайте її.
Ніколи не уникайте питань, які задає дитина. Якщо у вас немає відповіді на питання, поверніться до нього пізніше. Якщо ви ігноруєте питання дитини, вважаючи їх дурними, у майбутньому вона, ймовірно, не захоче ставити запитання.
«Ніколи не варто недооцінювати емоції дитини або її здатність керувати ними»
Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розпізнавати, висловлювати і контролювати свої емоції. У кожної дитини свій унікальний темперамент, який дається їй з народження. Одні діти відкриті й ініціативні, інші – сором’язливі і повільні.
Ви повинні розуміти емоційний інтелект своєї дитини і зробити все можливе, щоб допомогти їй розвинути цю якість.
«Спробуйте замінити звичні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини!»
Спробуйте – це працює!
Замість роздратованого: «Пішли швидше, скільки тебе чекати!» Скомандувати: «На старт, увага … руш! Побігли!»
Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт» порадувати: «Після того, як зникне ця крииихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке.»
Замість грубого: «Прибери за собою» вимовити мрійливим голосом: «От якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі …»
Замість розсердженого: «Не заважай!» Сказати: «Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято.»
Замість незадоволеного: «Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є» примирити з неприємністю: «Дивись-но, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо!»
Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати?!» Поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?»
Замість злого: «По попі захотів?» Випустити пар: «Цікаво, кому це я зараз вуха відірву і шию намилю?»
Замість безсилого: «Щоб я ніяких «не хочу» не чула!” Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!»
Замість нудного: «Скільки разів повторювати!» Сказати таємнично пошепки: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію … Повторіть, як чутно».
Замість менторського: «Руки помив?» Запропонувати: «Давай подивимось, що вода з твоїх рук потече чорна?»
«Розуміння дитячої психології потрібно батькам для того, щоб виховати дитину здоровою й успішною в житті.»
